До відома бджолярів

Рекомендації, як запобігти отруєнню бджіл пестицидами

 

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації та і інший спосіб попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.

При цьому необхідно вказати:

- точну дату обробки;

- територію і культури;

- назву препарату;

- ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл.

Крім того, для оповіщення пасічників доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Не менш важливим є вибір препарату – для хімічного захисту рослин повинні застосовуватися тільки ті пестициди, які зареєстровані та дозволені ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”. Ні в якому разі не можна застосовувати сумнівні препарати – лише тільки засоби захисту рослин від виробника. Норма витрат препарату також має відповідати рекомендованій.

На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл (небезпечний для бджіл або безпечний для бджіл).

Серед дозволених ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, до використання в Україні” безпечним для бджіл є інсектициди: ”Біскайя”, ”Каліпсо” та ”Моспілан”.

Ключовим аспектом захисту рослин є обґрунтованість хімічного захисту. Обробка посівів та інших об’єктів повинна проводитися тільки після попереднього обстеження посівів сільськогосподарських культур агрономом із захисту рослин та встановлення доцільності проведення хімічного обробітку, тобто коли чисельність шкідливих організмів перевищує економічний поріг шкодочинності.

Розміщення й облаштування пасік визначено ”Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл”, яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 року № 9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.01.2001 року за № 131/5322, Законами України ”Про бджільництво” та  ”Про оренду землі”. Згідно додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 року № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об’єктів становлять 300 м., при авіаційній обробці до 1000 м.

Обробки нектароносів, пилконосів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10 години) та вечірні (18-22 години). Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:

- оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;

- знесення пестицидів з обробленої площі  на сусідні медоносні угіддя;

- нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси із листя або міжвузлів.

Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл. Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях, якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння і бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.

Зокрема відповідно до статті 38 Закону України ”Про бджільництво” відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:

- неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

- порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Пунктом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9, передбачено інформування власників пасік за три доби до хімічних обробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату щодо місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 ”Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України” забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т. п.);

в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Ще одне важливе правило для сільськогосподарських виробників:

- повідомлення населення про обробку з метою запобігання отруєння людей пестицидами згідно з розділом 6. п. 6.1., п.п. 6.1.7.,
Сан Пін 8.8.1.2.001-98 попередньо, але не менше ніж за дві доби перед початком проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, а також бджолярів про місця та строки і методи застосування пестицидів.

Хто має контролювати виконання цих норм? По – перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. Про це неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних служб, сільгоспвиробників та бджолярів. По друге, керівники головних управлінь агропромислового розвитку областей мають узгодити з сільгоспвиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.

Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації та іншими можливими шляхами щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району. Тому рекомендується ще раз уважно перечитати вищезазначені норми та інструкції. Бо співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та екологічного потенціалу галузі в цілому.

Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.

Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити лікар ветеринарної медицини, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці:

- відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі
5-7 км. від місця знаходження пасіки;

- хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ;

- характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння);

- сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.

Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами до уповноваженої лабораторії направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження. При відборі біоматеріалу складається акт відбору.

Для хімічного дослідження у лабораторію надсилають загиблих бджіл у кількості 400-500 трупів, 200 г. відкачаного не запечатаного меду та 50 г перги в стільнику від 10 % бджолосімей з характерними ознаками захворювання а також 500-1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідують бджоли.

Зразки поміщують в скляні банки, запечатують кожен окремо і в день відбору надсилають із супровідним листом та пакетом документів на лабораторні дослідження. При цьому потрібно вказати діючу речовину пестициду.

Наголошується, що біоматеріал потрібно доставляти до лабораторії якомога в найкоротший термін. При цьому біоматеріал має зберігатися та транспортуватися в термосі з льодом.

Обов’язковою умовою є відбір аналогічних контрольних зразків.

Окрім цього, згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:

- отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку в установі ветеринарної медицини;

- поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня
2000 року) № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
23 жовтня 2000 року за № 737/4958;

- отримати ветеринарне свідоцтво за формую № 1-Вет на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;

- при отримані повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України ”Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Порушення вимог ст. 21 Закону України ”Про захист рослин” та ст. 38 Закону України ”Про бджільництво” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

 

ПАМ ̓ ЯТКА

по відбору зразків біоматеріалу при отруєнні бджіл.

 

Перед відбором біоматеріалу для лабораторного дослідження відповідно до Закону України " Про бджільництво", "Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл", яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001р. №9 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001р. за №131/5322 необхідно провести комісійне розслідування за участі представника місцевої влади, представника служби захисту рослин, представника екологічної інспекції, державного інспектора ветеринарної медицини, агронома господарства, бджоляра, та обов’язково скласти Акт комісійного обстеження. Після оформлення Акту проводиться відбір біологічного матеріалу.

При постановці діагнозу враховують раптовість, одночасність загибелі бджіл в більшості або в усіх бджолиних сім'ях, збіг у часі з хімічною обробкою полів, садів, лісів та ін.

Клінічні ознаки отруєння у бджіл від різних пестицидів проявляються майже однаково. Основна ознака при отруєнні – масова загибель льотних бджіл.Отруєння у бджіл починається з фази збудження, яка потім переходить в пригнічення. При збудженні бджоли починають швидко рухатися, здійснювати кругові рухи, перевертатися на спину, ніжками очищають свої ротові органи. У стані пригнічення хворі бджоли стають малорухомими, зриваються зі стільників, у великій кількості повзають по дну вулика, на прильотній дошці і по землі, приймають сидяче положення, згинають черевце, відбуваються судомні скорочення тіла і кінцівок, підвищується їх агресивність. Більш яскраво клінічні ознаки проявляються в сильних бджолиних сім'ях, тому що вони активніше працюють на рослинах. Необхідно пам'ятати, що навідь опитування, мають іноді вирішальне значення для правильної постановки діагнозу.

В день отруєння, але не пізніше наступного, комісійно прово­дять огляд усіх бджолиних сімей, виявляють хворих і встановлю­ють причини захворювання, визначають джерела, шляхи занесен­ня, ступінь поширення і вживають необхідних заходів. Для уточнен­ня діагнозу відбирають і направляють у лабораторію на дослідження біологічний матеріал. 

Відбір і пересилання проб біологічного матеріалу для лабораторного дослідження з метою виключення отруєння бджолиних сімей пестицидами здійснюють відповідно "Инструкции по профилактике отравлений пчел пестицидами", затвердженою Всесоюзним виробничо-науковим об'єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Союзсельхозхимия" і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.89 року.

Від бджолиної сім'ї відбирається середня проба в розмірі: 400 – 500 загиблих бджіл, свіжозібраний мед - 200 г, перга (в соте) - 50 г. Проби беруть від 10% бджолиних сімей на пасіці з характерними ознаками отруєння. Крім того, з ділянки поля, на яке літали бджоли, необхідно відібрати пробу рослин в кількості 130 - 200 г зеленої маси та грунту.
      Зразки  відбирають в чистий скляний посуд з щільною кришкою або целофановий пакет, у двох екземплярах. Один зразок направляють на дослідження в лабораторію, другий (контрольний) зберігається у замороженому стані. Відібрані проби опечатують, нумерують, на кожній з них ставлять номер бджолиної сімʼї. Проби повинні бути упаковані таким чином, щоб виключити їх контакт між собою і перемішування під час пересилки. Зразки доставляють в лабораторію максимально швидко, з дотриманням температурного режиму.

Разом з пробами в лабораторію направляють супровідний лист на фірменому бланку за підписом інспектора ветери­нарної медицини (додаток 1) та акт комісійного обстеження пасіки підписа­ний всіма членами комісії.

        У супровідному листі бажано вказати, яким препаратом проводилася обробка поля.
Термін відправки проб на дослідження не повинен перевищувати доби з моменту відбору. При скруті з відправкою в лабораторію проби зберігаютьу холодильнику (не більше 5 - 7 днів). Лабораторна діагностика має законодавчу силу в постановці діагнозу на отруєння.

При постановці діагнозу на отруєння бджіл необхідно також виключити інфекційні  і паразитарні  захворювання.

 

Додаток 1

СУПРОВІДНИЙ ЛИСТ

До__________________________________________________________________________

(назва лабораторії)

Для визначення залишкових кількос­тей __________________________________________

(назва отрути або їх група)

Патологічний матеріал  ________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(пе­рерахувати який)

Відібраний з пасіки ____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

( назва господарства, ферме­ра, прізвище бджоляра)

Адреса власника пасіки ________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Дата загибелі бджолиних сімей __________________________________________________

(число, місяць, рік)

Клінічна картина ______________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

(навести основні симптоми)

Чи проводилась обробка рослин пестицидами в радіусі 5—7 км від місця знаходження пасіки ________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

(назва, форма, спосіб і час обробки пестицидом)

Наявність на пасіці заразних і незаразних захворювань _______________________________

(назва хвороби)

Час проведення лікування бджолиних сімей або дезінфекції на пасіці ___________________

______________________________________________________________________________

(вказати коли, якими препаратами, схема лікування).

Попередній діагноз _____________________________________________________________

Дата відправлення матеріалу та яким способом _____________________________________

(поштою, нарочним)

     Посада ____________________           ___________________________________           ПІБ

підпис інспектора ветери­нарної медицини

 

 

Безпека бджіл при застосуванні пестицидів (Памятка для бджолярів та юридичних і фізичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин )

    Вимоги законодавства України, щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві визначаються:
− Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000р. № 1492 –III (зі змінами);
− Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (затверджені Постановою №1 Головного державного санітарного лікаря України від 03серпня 1998 року);

− «Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96, затвердженими наказом МОЗ України від 18.12.96р. №382.
− Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини « Про затвердження Інструкції щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» від 30.01.2000р. № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001р. за № 131/5322.
− Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук № 184/82 від 20.09.2000 р. «Про затвердження нормативно- правових актів з питань розвитку бджільництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за № 736/4957.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані:

1. Дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь (хімічного токсикозу) – ст.30 ЗУ «Про бджільництво»;
2. Завчасно, до початку проведення обприскування, попередити пасічників через засоби масової інформації( радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування ЗЗР, а саме:
2.1. Оповіщати не менш чим за дві доби при використанні наземної апаратури, згідно пункту 6.1.7. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ;
2.2. Оповіщувати не менш, чим за три доби при використанні авіаційної техніки, згідно пункту 5.2. «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96;
2 2.3. Оповіщати не пізніше ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах, згідно статті 37 ЗУ«Про бджільництво».
3. В повідомленні про застосування ЗЗР сповіщати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 ЗУ«Про бджільництво»).
4. При застосуванні хімічного обприскування на медоносних рослинах попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ (ст. 37 ЗУ«Про бджільництво»).
5. При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів в повідомленні сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого міста медозбору, на відстань більше 5 км від міста проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік. ( «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.) 6. Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст.30 ЗУ«Про бджільництво»).
7. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного

продажу населення ( Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст.7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995 р.).
8. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів.
9. Використовувати не токсичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570,в.е., Кораген 20, КС та інші.
10.Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.
11. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат,поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
12. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).
13.У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводити увечері після закінчення льоту бджіл.
14.Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту. ( 6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів).
15. Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3м/с (дрібне-крапельне обприскування) і 4м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 метрів. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т.п.); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на перо, сільдерей, кріп, огірки, помідори, полуниця, малина та інші), а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.). 16. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 ).
17.Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами у відповідності з 4 «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій», пройшли спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-Вр від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
18.Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст.4 ЗУ «Про захист рослин» №180XIV від 14.10.1998 р., а саме:
- суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
-збереження корисної флори і фауни;
- недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.
-додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;
-екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;
Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного токсикозу необхідно:
1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82.
2. Зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82.
3. Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно ст.15 Закону України «Про бджільництво.
4. При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати про це районне (міське) управління держпродспоживслужби протягом 10 днів. (Наказ Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82).
5. При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку.
6. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.
7. У випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб, а при проведенні наземних обробіток на відстань 3-5 км від місць проведення наземного обприскування.

 

Як діяти пасічнику, (алгоритм дій), якщо сталося
отруєння бджіл

 

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново звернутись до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.

До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників служби захисту рослин, Держпродспоживслужби, спеціалістів фіто-санітарного напрямку та ветеринарної медицини, екологічної інспекції, товариства бджолярів та управління агропромислового розвитку. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків в суді.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.

Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати у місцевій сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).

Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.

Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби.

 

Комісійно відбирати проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави.

Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100-200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі.

Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки, кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження). При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал. У супровідному листі бажано зазначити на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною та актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30,
тел.: 044-243-37-54 та 044-243-37-55); Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України
(м. Київ, тел.: 044-526-45-02 та 044-527-89-43); Інституту токсикології
ім. Ведмідя,
(м. Київ, вул. Герої оборони, 6, тел.: 044-526-97-00 та
044-526-96-45).

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.

Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді.

Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату слід робити наступні дії:

1.     маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків;

2.     якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків передати справу до суду.

 

Для цього необхідно:

 

1.                      Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:

-         розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;

-         акти комісії;

-         результати лабораторного дослідження;

-   довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те скільки бджолиних сімей пасічник має на своїй пасіці;

-         довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);

-         список свідків та експертів.

Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.

Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого ″нерадивого фермера″ до відповідальності та відшкодувати збитки.

Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між фермерами та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.

Логін: *

Пароль: *