Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Інформаційно-консультаційний центр: Понеділок-четвер з 09:00 до 17:00, п’ятниця з 09:00 до 15:45; субота-неділя – вихідні.

• Телефон гарячої лінії центру — +38 (050) 286 – 34 – 06;
• Електронна адреса — info.gtuy@zp.minjust.gov.ua.
• Skype — адреса облікового запису: ikcgtyu.

 

 

 

Вітаю Вас пане Міністре! Поясність, будь ласка, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію її отримати і у кого мають право її забрати.

Роман Дергач

Що таке субсидія?

Житлова субсидія надається: на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, житлово-комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив; на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.

Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу.

Хто має право на субсидію?

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках):

• Один із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
• Один із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
• Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

 

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

 

Які умови призначення субсидії?

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені).

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються.

Рішення комісії приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

 

Які документи потрібні для отримання субсидії?

• Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
• Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру).
• Договір найму (оренди) житла (за наявності).

Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

Рішення про призначення субсидії, відмову або подання документів на розгляд комісії приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, і розраховується:

• на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
• на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

 

В яких випадках надання субсидії можуть припинити?

• За поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг);

громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки платежу за внесками за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також за житлово-комунальні послуги, обов'язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

• За рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у разі, коли:

виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;

громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.

Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення можливе з місяця, наступного за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту, є Міністерство соціальної політики України.

Міністерство соціальної політики України знаходиться за адресою: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601.

Окрім того, необхідну консультація Ви можете отримати за телефоном гарячої лінії системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що з 1 грудня розмір аліментів збільшиться?

Соня Гук

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,
2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

 

 

Особливості проведення державної реєстрації прав, у зв’язку із втратою правовстановлюючого документа

 

Непоодинокими є випадки коли правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності особи на майно можуть бути пошкоджені, втрачені або навіть викрадені.  

Як правило, документи підлягають особливому зберіганню, так як вони мають дуже важливе значення, а їх псування або втрата можуть спричинити ряд проблем. На жаль, на практиці трапляється, що документ, який підтверджує право власності, загубився або зносився та інше, а відтак, законодавство України передбачає такі випадки і визначає порядок їх відновлення та навіть порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно без правовстановлюючого документу.

Так, спрощена процедура державної реєстрації прав на земельну ділянку та державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р., у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів, визначена пунктом 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким встановлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

При цьому, державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Тобто, діюче законодавство позбавляє громадян обов’язку подавати для державної реєстрації права власності копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа та визначає, що державний реєстратор самостійно використовує відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.

Безумовно, зіпсовані чи втрачені документи на майно є прикрою подією, однак в жодному разі не слід панікувати чи впадати у відчай з цього приводу, адже разом з втраченим документом ви в жодному разі не втрачаєте своє право власності на те чи інше майно.

 

Статтю підготовлено відділом розгляду звернень

та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду

скарг у сфері державної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Запорізькій області

 

 

СЕРВІСИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАБЛИЖЕНІ ДО ЛЮДЕЙ!

З метою надання доступних та якісних консультаційних послуг для мешканців Запорізької області з питань, що належать до сфери діяльності Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, 19 лютого 2018 року створено Інформаційно-консультаційний центр.

Протягом часу функціонування до центру звернулось 1069 осіб. За результатами моніторингу звернень найбільш поширеними питаннями відвідувачів є: - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (24 % від загальної кількості); реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (10%); реєстрація актів цивільного стану (10%); порядок оформлення та стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, законодавчі новації (4 %); порядок вчинення нотаріальних дій (8 %) тощо.

В центрі популяризуються онлайн-сервіси Міністерства юстиції України та надається допомога у їх користуванні. В режимі онлайн відвідувачі центру отримують інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; подають заяви про реєстрацію актів цивільного стану в електронному вигляді та записуються на прийом до потрібного відділу ДРАЦС тощо.

Першочергово, центром реалізується загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого фахівці відповідають на наступні питання: Хочеш виїхати з дитиною за кордон? Не отримуєш аліменти? Як протидіяти домашньому насильству? Як протидіяти булінгу? Які права гарантуються захисникам України? Як діяти у разі обшуку підприємства? Як виконати рішення суду? Не знаєш, як оформити договір оренди землі? Не знаєш, як оформити субсидію? Вимагають хабара за іспит чи навчання? Не знаєш, як вирішити спір?

Одним із напрямів діяльності є соціальне партнерство з органами державної влади та місцевого самоврядування, метою якого є спільна діяльність у проведенні комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівня правової свідомості громадян, сприяння розширенню і поширенню досвіду у сфері правової захищеності громадян, захисту їх конституційних прав, свобод та інтересів. Адже, ми прагнемо підвищити рівень надання безоплатної правової допомоги в Запорізькій області, збільшити її доступність всім верстам населення, що в результаті матиме високий рівень захищеності прав, свобод та інтересів наших громадян.

Для підтримання постійного зв’язку з громадянами, в центрі працює «гаряча» телефонна лінія - +38 (050) 286 – 34 – 06, приймаються також звернення на електронну пошту info.gtuy@zp.minjust.gov.ua та через Skype-зв'язок за адресою облікового запису: ikcgtyu.

Оцінюючи результати роботи центру бачимо, що створення сучасного сервісу надання громадянам безоплатної первинної правової допомоги є досить ефективним, відкритість та прозорість діяльності свідчить про наближеність до кожного громадянина.

Нагадуємо, що центр знаходиться за адресою м. Запоріжжя вул. Олександрівська, 5.

 

Начальник Головного територіального

управління юстиції у Запорізькій області                                                     С.А.Васильцов

 

 

Особливості проведення інвентаризації майна боржника

 

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI, що діє з 19.01.2013, ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію майна банкрута.

Проведення інвентаризації підприємства, в тому числі підприємства-банкрута регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого Міністерством фінансів України 02.09.2014 № 879, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Разом з тим, для оформлення результатів інвентаризації слід використовувати наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015  № 572.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів. Воно застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Вказане положення зазначає, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Варто зауважити, що проведення інвентаризації є обов’язковим, зокрема:

- перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 цього розділу;

- у разі зміни матеріально відповідальних осіб в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні;

- у разі припинення підприємства.

Відповідно до пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, річна фінансова звітність подається  підприємствами не пізніше 28 лютого наступного за звітним роком.

Таким чином, щороку до кінця лютого арбітражним керуючим на підприємстві має проводитися інвентаризація майна боржника.

Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника  підприємства (наказом) створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства.

До акта інвентаризації включаються: визначена за результатами інвентаризації сума витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечення (за його видами) і резерву сумнівних боргів разом із відповідними розрахунками, а також відповідні суми за даними бухгалтерського обліку.

Так, наказом Міністерством фінансів України «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572 чітко вказано яким чином оформлюється той чи інший вид інвентаризації. Зокрема, у вказаному наказі зазначається, що інвентаризаційним описом оформлюється проведення інвентаризації: необоротних активів; запасів; матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання. Разом з тим, актом інвентаризації оформлюється інвентаризація: грошових коштів; наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності; наявності фінансових інвестицій; розрахунків з дебіторами і кредиторами; дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання; розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків.

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов’язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності. Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

 

 

Провідний спеціаліст

відділу питань банкрутства

Головного територіального

управління юстиції

у Запорізькій області                                                                                                    К.М.Смирнова

 

Кожен має право на  

безоплатну первинну правову допомогу!

 

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

У нашій  країні є велика й невідкладна потреба в безкоштовній юридичній допомозі. Громадські приймальні з надання безоплатної правової допомоги це дієві інструменти забезпечення зв’язку «громадянин – влада». Саме тут накопичується й звідси поширюється досвід грамотної побудови стосунків окремих громадян з владою. Тому, перед органами юстиції Запорізької області стоїть головне завдання відіграти провідну роль в забезпеченні верховенства права і дотриманні прав людини.

За свої права потрібно і варто боротися! Тому задля покращення правової освіченості мешканців Запорізької області, створення умов для забезпечення кваліфікованої правової допомоги якомога більшій кількості людей, у т.ч. внутрішньопереміщеним особам та особам, які потребують додаткового захисту та учасникам антитерористичної операції при Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області працюють громадські приймальні, зокрема: громадська приймальня з надання безоплатної первинної правової допомоги; з питань надання юридичної допомоги, безоплатних консультацій щодо вчинення нотаріальних дій; віртуальна громадська приймальня та виїзна громадська приймальня. Саме тут щодня на практиці відбувається навчання й активізація мешканців області для захисту власних прав.

Нагадаємо, що фахівці запорізької юстиції ведуть прийом громадян й в громадських приймальнях, які діють при Запорізькій обласній державній адміністрації та при комунальному закладі «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека». Ведеться прийом та надається правова допомога й під час  консультативно-правових зустрічей з мешканцями міста Запоріжжя, які організовуються, як Запорізькою міською радою так й районними адміністраціями міської ради, та проводяться кожен третій четвер місяця.

Важливим кроком у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги є застосування технології Skype-зв‘язку. В рамках співпраці з місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги Запорізької області та бібліотеками області, які налаштовані до сервісів програми «Бібліоміст» і скайпів-адрес місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги продовжується надання правових консультацій мешканцям області в режимі онлайн (Skype-зв‘язок).

Окрім Skype-зв'язку успішно функціонує послуга й відеоконференцзв’язку. Ці сучасні послуги, дають можливість швидко й оперативно відповідати на запитання громадян у режимі онлайн.

Спільно з місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, органами соціального захисту Запорізької області надається й адресна безоплатна правова допомога людям з обмеженими фізичними можливостями, які перебувають в соціальних, соціально-медичних установах та закладах області.

Позитивним моментом у такій формі роботи є нова можливість для громадян, які знаходяться у віддалених населених пунктах, або ж у соціально-медичних установах отримати юридичну консультацію, відповідь на проблемне питання правового змісту не залишаючи місця свого перебування.

Для   осіб,   які   шукають  надійне   джерело  для   отримання компетентної  правової  інформації   та   консультації,   діє   офіційний  Інтернет-сайт (http://justzp.gov.ua/) та YouTube-канал  (https://www.youtube.com/channel/UC7pfG_sglHBBteR_1g47vQw) Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Так,  завітавши до офіційного Інтернет-сайту запорізької юстиції Ви матимете за можливе не лише ознайомитись з корисною правовою інформацією, діяльністю, новинами органів юстиції області, але й звернутися за правовою консультацією скориставшись віртуальною громадською приймальнею офіційного Інтернет-сайту управління: http://justzp.gov.ua/questions_form/.

Звертаємо увагу, що з додатковою інформацією щодо діяльності громадських приймалень, що діють при запорізькій юстиції та проведення Skype-зв‘язку можна ознайомитись на офіційному Інтернет-сайті управління або зателефонувавши за номером прямої «гарячої» телефонної лінії (061) 239-01-55.

 

В.о. начальника управління                                                       О.С. Долгополов

 

 

Стаття на тему: «Визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора»

 

Забезпечення належної якості надання адміністративних послуг та високого рівня захисту прав власників від неправомірних або помилкових дій державних реєстраторів є одними з пріоритетних напрямків у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу.

В рамках інституційного розвитку та децентралізації системи державної реєстрації, слід пам’ятати, що фаховий рівень підготовки державних реєстраторів завжди має відповідати сьогоднішньому рівню відповідальності, яку закон покладає на них.

Розширення кола суб’єктів державної реєстрації, кількість скарг, які надходять на суб’єктів державної реєстрації та результати проведених перевірок державних реєстраторів беззаперечно можливо вважати одними з ключових підстав, які зумовили необхідність запровадження ґрунтовної попередньої підготовки осіб, які бажають здійснювати функції державного реєстратора.

Так, Кабінетом Міністрів України було підтримано пропозицію Міністерства юстиції України та 24 жовтня 2018 року було прийнято постанову № 860, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наведеного вище Порядку, визначення професійної компетентності в обов’язковому порядку здійснюється щодо фізичних осіб, які мають намір здійснювати функції державних реєстраторів, під час призначення їх на відповідні посади/укладення трудових договорів із суб’єктами державної реєстрації, а також щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін’юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Слід зауважити, що визначення професійної компетентності буде здійснюватись окремо у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Організація визначення професійної компетентності осіб здійснюється Мін’юстом шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць. У разі потреби за рішенням Мін’юсту автоматизоване анонімне тестування може проводитися більше ніж один раз на місяць. Особи, які не пройшли автоматизованого анонімного тестування, можуть повторно звернутися до Мін’юсту та пройти його у будь-який час.

Оцінювання результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється системою. Водночас, Мін’юст обов’язково забезпечує ведення відео-фіксації процесу автоматизованого анонімного тестування.

Тестові завдання розробляються Міністерством та зразок тестових завдань має бути розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, зазначений Порядок реалізації експериментального проекту визначає, що особам, які успішно пройшли автоматизоване анонімне тестування видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, зразок та опис якого затверджується Мін’юстом.

В свою чергу, сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації є обов’язковим документом для призначення особи на відповідну посаду/укладення трудового договору із суб’єктом державної реєстрації з метою виконання функції державних реєстраторів, а також для відновлення державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

 

Начальник відділу взаємодії з суб’єктами

державної реєстрації та підвищення кваліфікації

державних реєстраторів Управління державної

реєстрації Головного територіального управління

у Запорізькій області                                                                                        М.В. Волков

 

 

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?

Ольга

 

Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

 

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

• уповноважених підрозділів органів поліції,
• загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
• служби у справах дітей за місцем свого проживання,
• скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

 

Пане Міністре, звертають до Вас за порадою. Я інвалід ІІ групи, нещодавно була звільнена з роботи із причини встановлення групи інвалідності та відсутності вакансії для осіб з обмеженими можливостями на підприємстві. На мою думку таке звільнення є незаконним. Дуже прошу, порадьте, що мені робити та чи дійсно були підстави для мого звільнення? Дякую.

Олена Дегтярьова

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити якщо особа з інвалідністю  не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних  рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії  (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Пане Міністре, вже декілька місяців шукаю роботу але нещастить. Чи маю я право на допомогу по безробіттю та як її отримати?

Володимир Гречко

 

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.u

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

•    до 2 років - 50 %;

•    від 2 до 6 років - 55 %;

•    від 6 до 10 років - 60 %;

•    понад 10 років - 70 %.

•    з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

•    перші 90 календарних днів - 100 %;

•    протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

•    у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Який порядок виплати допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

 

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Пане Міністре, вітаю Вас! Напередодні новорічних та різдвяних свят хочу поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, але колишній чоловік крім того, що не платить аліменти, так ще й відмовляється надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Я чула, що є якісь умови для виїзду з дитиною за кордон без його згоди. Будь ласка, поясніть!  

Вікторія Іванова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня! Ми з моєю коханою дівчиною хочемо одружитись  якнайшвидше але проблема в тому, що ми проживаємо в різних містах. Скажіть, що нам робити, куди подати документи  і чи обов’язково для цього чекати місяць?

Володимир Волков

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім  паспортного документа іноземцянеобхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

 

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами   цього проекту є:

 

• реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;

• відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;

• залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з  організаторіву вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua    

УВАГА! Вказати адреси у вашому регіоні

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

 

Доброго дня, пане Міністре! Перебуваючи за кордоном під час новорічних свят, зі мною трапилася неприємна історія - в мене викрали закордонний паспорт. Згодом все відновила, але я дуже перенервувала, тому що не знала, що робити та куди звертатися. Розкажіть, будь ласка,  як правильно діяти в такому випадку?  

Людмила Поліщук

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

 

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що  ви дійсно звертались із такою заявою.  

Далі, зробіть дві фотографії портретного типу

Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

 

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:

• заява;
• документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
• інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
• дві фотокартки;
• квитанція про сплату консульського збору.

 

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

 

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

 

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання  закордонною дипломатичною установою України  підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.   

 

Насамкінець,  хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

• Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
• Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
• Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
• Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Пане Міністре! Я мати-одиначка, виховую двох малолітніх дітей. Працюю на 0,5 ставки у маленькому підприємстві. Отримую мінімальну заробітну плату. Більше доходів немає. Скажіть будь ласка, чи маю я право на податкову пільгу? Дякую!

Ірина Комаровська

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

 

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

- батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

- одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

- особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

 

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

 

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

 

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

 

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір  не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

 

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

 

Які документи потрібно надати роботодавцю щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги.

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

• одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
• копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник);
• копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
• копію паспорта.

 

 

• Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:  

• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
• копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);
• пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; 
• медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

 

• Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:  

• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 
• копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник).

 

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

 

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

 

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

• паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
• документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
• паспорти батьків або одного з них;
• документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
• за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

 

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

 

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

 

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

 

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

 

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

 

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

 

Які документи потрібні?

• письмова заява встановленої форми;
• свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
• паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
• квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

• паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
• документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
• паспорти батьків або одного з них;
• документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
• за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

 

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

 

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

 

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

 

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

 

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

 

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

 

Які документи потрібні?

• письмова заява встановленої форми;
• свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
• паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
• квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Павло Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом понад один рік, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.

    Що треба зробити для виплати аліментів?

         Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

            Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

            Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

            У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

            В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

                        

Чи потрібно підписувати якісь папери?

            Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

            Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

            У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

            Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

            Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

            Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

            У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

 

Яким може бути розмір аліментів?

           

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

            У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:	з 1 січня– 1626 грн; з 1 липня – 1699 грн; з 1 грудня – 1779 грн
віком від 6 до 18 років:	з 1 січня – 2027 грн;   з 1 липня – 2118 грн; з 1 грудня – 2218 грн

            Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

            Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

• рішення суду  про  стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;

• місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

• заяву;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• інші документи.

            Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

                       

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

            Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

            Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

            До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.    

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

 

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

            Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

            Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

            • виїзду за межі України;

            • керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.            Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%

                        Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

 

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

 

Доброго вечора! Ми з нареченою плануємо одружитись навесні. Щоб не опинитися серед сімейних пар,  які сваряться через кожну копійку, хочемо укласти шлюбний договір. Знаю, що така практика для України є новою, тому  розкажіть, будь ласка, про неї більш детально?

                        Артем Миколайчук

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

 

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

 

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

 

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад: 

• визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
• визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
• встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
• встановлення порядку користування майном та житлом;
• право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
• інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

 

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

 

Скільки діє шлюбний договір?

 

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

 

Чи можна змінити умови договору ?

 

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

 

1. якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

 

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   

 

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:  

 

1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

 

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

 

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

 

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

 

Доброго дня, Павле Дмитровичу! Хочу звернутися до  Вас за порадою. Я довго судилася і нарешті виграла суд про визнання права власності на квартиру. Отримала рішення і тепер не знаю куди звернутися. Я  людина похилого віку і мені складно самій розібратися в законах. Прошу, поясніть, що робити з цим рішенням  суду?

Любов Крива

 

Для того щоб уникнути плутанини, перш за все  хочу пояснити, що таке державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.  Це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

• право власності;
• речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут),   право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;
•  право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

 

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• акредитовані суб’єкти;
• нотаріуси.

 

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

• паспорт та податковий номер;
• рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;
• квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

           

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

 

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2         робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

             

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

• заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Законузаява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
• подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;
• подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;
• наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
• наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
• заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

 

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

 

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня! Я - переселенець з нині окупованої території у Луганській області, хочу взяти участь у виборах Президента України, які відбудуться в неділю. Поясніть будь-ласка, чи маю я право брати участь у голосуванні і що для цього потрібно?

Микола Саєнко

 

Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу. Проголосувати на виборах президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.

 

Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.  

 

Як перевірити себе у списках виборців?

Це можна зробити в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua або на виборчійдільниці з 23 березня 2019 року.

 

Як змінити місце голосування?

Для цього потрібно зробити 2 простих кроки:

1. До 25 березня включно необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.

2. Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

 

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

• Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;
• посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
• документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

 

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій ОРДЛО та АР Крим, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

 

Як дізнатись про зміну місця голосування?

Після задоволення заяви про зміну місця голосування виборцю видається відповідне посвідчення. Далі необхідно перевірити себе у списку на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування упосвідченні або в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua.

 

Що потрібно зробити у день виборів?

1. Взяти один із документів:

- Паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

 

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

• Видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;
• демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
• наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
• винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
• фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
• голосування більш ніж один раз;
• отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

 

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідальність за скоєння злочину проти виборчих прав громадян встановлюється Кримінальним кодексом України. Залежно від ступеня тяжкості злочину передбачається: штраф від 1700 до 5100 грн, виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років. Пошкодження виборчих скриньок карається позбавленням волі від 5 до 7 років зпозбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

 

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся доголови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

 

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

 

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

 

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

 

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

 

Як укладається трудовий договір?

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:

• при організованому наборі працівників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
• при укладенні трудового договору з фізичною особою;
• в інших випадках, передбачених законодавством України.

 

Які документи необхідно подати?

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку;
• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

 

Які умови випробування при прийнятті на роботу?  

При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування  не встановлюється при прийнятті на роботу:

 

• осіб, які не досягли 18-ти років;
• молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
• осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
• осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• вагітних жінок;
• одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
• внутрішньо переміщених осіб;

 

Що таке контракт і в чому його особливість?

Контракт - це особлива форма трудового договору,  в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

 

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

1. Контракт - це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.
2. Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.
3. Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись  на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.
4. В контракті передбачено  можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.

 

Який порядок, зміст та умови контракту?

Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:

• обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;
• строк дії контракту;
• права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;
• умови матеріального забезпечення  й організації праці;
• підстави припинення та умови розірвання контракту;
• соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Шановний Павло, щотижня залюбки читаю Ваші консультації з конкретними порадами і вирішила сама звернутись із запитанням.  Через 2 місяця я готуюсь стати мамою. Про послугу реєстрації народження у пологовому будинку вже знаю. Знайомі розповіли, що додатково можна отримати «пакунок малюка».  Можете більш детально про нього розповісти? 

                                                                                  Світлана Гончарова

 

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» —  це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

 

Хто має право отримати  таку допомогу?

Отримати допомогу «пакунок малюка»  мають право як громадяни України,  так  й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

 

Патронатний вихователь  отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

 

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

 

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів  визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

 

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у  пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

 

Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження. 

 

Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був  відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до  місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення  про забезпечення такою допомогою.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Друзі, кохайтесь! Створюйте щасливі родини та народжуйте здорових, прекрасних дітей!

 

Пане Міністре! 31 березня я голосувала на виборчій дільниці не за місцем своєї реєстрації, а фактичного проживання. Перед цим я зверталась до уповноваженого органу, через який мене додали до списку виборців на тій дільниці, на якій я хотіла проголосувати. Маю питання, чи потрібно ще раз перевіряти себе у списках під час другого голосування на виборах? Дякую за відповідь.

Анастасія Подорожня

 

Друзі, перш за все хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.  

 

Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?

Для того щоб повторно  проголосувати на чергових виборах президента України  не за місцем реєстрації — необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

 

1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.
2. Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

 

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місце знаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

 

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

 

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

• Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

• Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);
• документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

 

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

 

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

 

1. Взяти один із документів:

Документи, які  можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

 

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

 

В разі зміни місця голосування - посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

 

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

 

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

 

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

 

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

• видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

• демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;
• наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;
• винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;
• фото -, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів;
• голосування більш ніж один раз;
• отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

 

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

 

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

 

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

• Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/
• Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua
• Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Шановний Павле Дмитровичу! Маю до Вас питання. В мене - донька, якій зовсім скоро виповниться 18 років, вона навчається на першому курсі в університеті. Її батько справно платить аліменти,  але  запевняє, що коли їй виповниться 18ть, припинить платити. Чи може донька розраховувати на його підтримку упродовж навчання?

Світлана Шевченко

Хто має право на утримання?

Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання  (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

 

Яким чином стягуються кошти на утримання?

Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку.  Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку:

 

Перший: батьки укладають між собою договірпро сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

Другий: один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.

 

Хто може звернутись до суду?

До суду можуть звернутися  той з батьків, з ким проживає дитина,  або  безпосередньо дочка або син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається  до місцевогосуду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.

 

Які документи необхідні?

До суду подається, зокрема:

• позовна заява;
• копія паспорта (позивача та дитини);
• копія свідоцтва або рішення суду про розірвання шлюбу;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;
• довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)

 

При звернені до суду із позовом про стягнення аліментів, позивач  звільняється від сплати судового збору.   

 

Яким може бути розмір аліментів?

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням:

• стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів;
• наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
• інших обставин, що мають істотне значення.

       Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

 

Чи можна змінити  розмір аліментів?

Так, згодом розмір аліментівможе бути зменшено або збільшено за рішенням суду. Це залежить від зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я позивача або відповідача.

 

Коли припиняється  право на утримання?

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку,  дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

 

Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів?

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.

 

Принагідно хочу нагадати, що завдяки ініціативі Міністерства юстиції України було прийнято пакети законів #ЧужихДітейНеБуває, якими передбачено ряд обмежувальних заходів та фінансових санкцій, які застосовуються до «горе» батьків.

 

Згідно з ними, якщо особа заборгувала аліменти дитині понад 4 місяці (понад 3 місяці у разі, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю), державний або приватний виконавець виносить постанову про застосування обмеження до боржника щодо  виїзду за кордон,  керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Разом з цим, особа включається до «ганебного» списку Єдиного реєстру боржників. Далі, якщо заборгованість по сплаті аліментів складає понад 1 рік, боржнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 20 до 50 % від суми заборгованості.

 

Окремо Мін’юст співпрацює з Державною службою з питань праці та Державною службою зайнятості задля влаштування безробітних,стосовно яких відкрите виконавче впровадження по стягненню аліментів.Результат співпраці - майже 500 працевлаштованих боржників. Таким чином, боржникимають можливість добровільно сплачувати кошти на утримання своїх дітей. 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Пане Міністре! Я працював столяром на підприємстві майже півроку, отримував “наручно” зарплату, але, як з’ясувалося, офіційно мене ніхто не оформив. Про всі обов’язкові процедури при влаштуванні на роботу я дізнався вже потім, після інциденту. Як мені бути тепер?

В’ячеслав Мурований

Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору.

При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Що розуміється під  нелегальним  працевлаштуванням?

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.

Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:

• незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; 
• інше грубе порушення законодавства про працю.

Такі дії караються:

• штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;
• або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
• або виправними роботами на строк до 2-х років.

 

Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?

У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині  працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:

• штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);
• або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
• або виправними роботами на строк до 2-х  років;
• або арештом на строк до 6-ти  місяців.

 

Куди можна звернутись за захистом своїх прав? 

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись

до:

• Територіального органу Державної служби України з питань праці
• Суду

Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.

 

У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів  щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці  з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль  за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василишин

 

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

 

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

 

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

 

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

• правоохоронних органів;
• Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
• регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
• мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

• на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
• на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

• на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
• коли наявний судовий спір;
• розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
•  

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

 

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

 

Які строки звернення до Комісії?  

• 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
• 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

 

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

 

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

 

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

 

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

 

До якого суду звертатись?  

• До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
• До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
• всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

 

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

 

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу	на громадян від 170 до 850 грн
	на посадових осіб від 340 до 1700 грн
Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:	штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом  на строк до 6 місяців
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:	обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:	штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:	позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF  

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого	- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; -    або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.
Якщо ці самі дії  призвели до  смерті  хворого або інших тяжких наслідків	карається обмеженням волі на строк до 4-х років; або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого	карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років; або виправними роботами на строк до 2-х років; або обмеженням волі на строк до 2-х років; або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ці дії  спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього	карається обмеженням волі на строк до 5-ти років; або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо  органом (особою)  сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. 

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  Мета  призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

• Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.
• Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).
• Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

 

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.  

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

 

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

Доброго дня! В мого сина подекуди виникають сутички з його однокласниками. Останнім часом після школи він приходив сумний, інколи навіть із розірваним рюкзаком та у порваній одежі. На мої питання, що сталося, нічого не відповідає, але я впевнена щось відбувається. Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?

Ольга Соколова

Насамперед  зауважу,  що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

 

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

• розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
• вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.